МИЛЕВСКИЙ: «Не думаю, что мне так уж и нужен сильный удар»

…Хотя и признает - иногда его не хватает

07 мая 2010, 09:24 |

4282

МИЛЕВСКИЙ: «Не думаю, что мне так уж и нужен сильный удар» — Артем Милевский, фото www.fcdynamo.kiev.ua

Нападаючий київського «Динамо» Артем Мілевський, 25 років, - один із найкращих бомбардирів чемпіонату України. Він уже забив у турнірі 15 голів. Не виключено, що по завершенні сезону Мілевський змінить клуб і перейде до російського «Зеніта». Хоча сам гравець стверджує — це поки що тільки чутки, і він зосереджений на виступі за український клуб.

- Колишні динамівці Віктор Леоненко та Йожеф Сабо вас часто критикують. Як до цього ставитеся?

- Насправді їх час уже минув. Цим людям нічого не залишається, як обговорювати футбол. Можливо, хтось чогось у кар’єрі не досяг. Я ні на кого не ображаюся і продовжую працювати.

- А ви пам’ятаєте футболіста Леоненка?

-Так. Класний гравець. Обома ногами сильно володів. Забивав багато, мав хороший удар.

- Із Сабо ви конфліктували?

-Ну, не знаю. Трохи молодим був, коли Йожеф Йожефович працював у «Динамо» головним тренером. Тому і не знаходили спільної мови. Повторюся: я не ображаюся на Сабо. Довіри могло бути більше. І коли прийшов Сьомін, я це одразу відчув.

- Як змінилася гра «Динамо» з приходом Валерія Газзаєва?

- Вона стала більш гострою, грессивною. На тренуваннях граємо в один дотик. Гра ритмічна, швидкісна, усе треба робити миттєво.

- У дитинстві мали улюблену команду?

- Раніше переживав за «Рому». Тоді, коли «вовків» очолював Фабіо Капелло. Здорово грали Кассано, Тотті, Томмазі, Кафу, Монтелла. А за збірну Італії вболіваю завжди.

- Вважали, що ви не маєте сильного удару. Аж доки торік у жовтні не завдали того пострілу по воротах англійців у Дніпропетровську (мяч попал в штангу. — Прим. Автора)?

- Я — форвард, гравець карного майданчику. Не думаю, що так уже мені й потрібен сильний удар. Хоча інколи цього справді бракує.

- Шевченко бажає, щоб ви перейшли до топ-клубу.

- У мене з Андрієм чудові стосунки. Він регулярно літає до Німеччини, лікує спину. Але і звідти телефонує, цікавиться моїми справами.

-Ви багато часу проводите разом?

- Не те, щоб щодня з ним зустрічаємося, але часто ввечері я з ним.

www.gazeta.ua