У розмові з кореспондентом «УФ» відомий український нападник 90-х Сергій Ателькін, який закінчував кар'єру в донецькому «Металурзі», висловив свою думку щодо того, за яким сценарієм розвиватиметься центральний матч туру.
 
— І «Динамо», і донецькому «Металургу» конче важливо зараз не втрачати очок. Кияни ведуть боротьбу за перше місце з «Шахтарем», а «Металург» мріє про третє місце. Тим паче, що команда Костова в останніх трьох поєдинках здобула лише три очки в Ужгороді. Перший тайм пройде у розвідці, ніхто не форсуватиме подій на полі. Команди гратимуть обережно, ніхто не зможе сповна показати свою майстерність. У другій половині, ближче до середини тайму, команди трішки відкриються, аби спробувати вирвати перемогу.
Думаю, матч закінчиться внічию, або ж хтось мінімально переможе.

— Як вважаєте, у «Динамо» наразі криза, чи це — весняний синдром?
— Я не розумію, що таке «весняний синдром». Думаю, і кризи ніякої немає. Просто рівень інших  команд підвищується, а український футбол вирівнюється. Більшість команд з підвалин таблиці вже з інтересом налаштовуються на «Металіст», донецький «Металург» та «Дніпро». Такого раніше не було.

— Порівняйте «Динамо» зразка Сьоміна й нинішнє «Динамо» Газзаєва. Здається, за Сьоміна кияни виглядали цікавіше, а головне — ефективніше.
— Рано робити порівняльну характеристику. Скільки попрацював Сьомін? Півтора року. А Газзаєв — лише півроку. Після зимової перерви «Динамо» провело лише три поєдинки. Так, виглядало не найкращим чином, але це лише перші матчі після паузи. Давайте зачекаємо хоча б ще півроку, а потім повернімося до цього питання.

— Колишні динамівці Хлус, Леоненко та Шкапенко висловлюються про гру Милевського критично. І взагалі, не розуміють, чому Артем капітан «Динамо»...
— По-перше, не Леоненко, Хлус чи Ателькін вирішують, хто має одягати капітанську пов'язку.  Капітана обирає команда. Принаймні, так було, коли я грав. І капітана обирають не за красиві очі, а за авторитет, за його поведінку як на полі, так і поза його межами. Можу лише відзначити, що Милевський дещо здав. Утім,
все одно він є лідером «Динамо».

— Алієва продали дарма?
— Це справа минула. Мені здається, можливо, й ні. Але Алієву це піде лише на користь. Останнім часом біля нього було забагато галасу. Йому потрібно було змінити обстановку. Думаю, в «Локомотиві» він поверне свої найкращі кондиції. У «Динамо» ж у нього не вірив тренер. Чому? Треба запитати в Газзаєва. Напевне, в нього своя тактика, своє бачення футболу, і в своїх ігрових схемах він Алієва не бачив.

— Можливо, через продаж Алієва і Милевський став менш ефективно діяти?
— Восени він грав без Алієва, і що, грав погано? Чимало забивав, як і раніше. Говорити, що без Алієва Милевський став гірше грати несправедливо.

— Перейдемо до «Металурга». Півзахист у Костова підібраний із чудових виконавців. Здається навіть, що він не гірший за динамівський. Димитров, Мгуні, Мхитарян, Кінгслі, Янков, Лазич...
— «Металург» команда, яка претендує на високі місця, і не дивно, що в розпорядженні болгарського фахівця такі виконавці. Костов сам запрошував їх, і видно, що недаремно. «Металург» на правильному шляху. Наразі донеччанам лише чогось бракує. «Металург» часто пропускає під завісу матчу і втрачає очки на останніх хвилинах.

— «Металург» — шостий у таблиці. Це місце відображає реальний потенціал команди?
— Звісно — ні. «Металург» має боротися за третє місце. У команди вже є своя, хоч і невелика, історія, традиції.

— На минулому тижні українське громадянство прийняв воротар «Металурга» Володимир Дишленкович. Ви вважаєте, процеси натуралізації не шкодять нашому футболу?
— Я ставлюся до них категорично. Але якщо людина виявляє бажання змінити громадянство, хоче бути українцем, то чому б і ні? Думаю, такий хід Дишленковича зумовлений лімітом на легіонерів.
 
— У цьому контексті трішки незрозуміла політика «Металурга». Наразі в донеччан грає 3 — 4 українці плюс ще Дишленкович...
— Тому й зробили його українцем. Щодо ліміту, то я вважаю, що його різко вводити не варто. Треба все робити поступово. А іноземців багато не повинно бути. Два-три хороші легіонери. І легіонери такого рівня, щоб українські футболісти брали з них приклад і рівнялися на них.

— До речі, в матчі із запорізьким «Металургом» Дишленкович припустився двох грубих помилок. Це випадковість чи показник рівня воротаря?
— Давайте по одному матчу не будемо судити Дишленковича. До того поєдинку в нього було багато хороших матчів. Помиляються усі воротарі. Не помиляються лише ті, хто нічого не робить.

— Як вважаєте, хто з гравців донецького «Металурга» міг би підсилити «Динамо»?
-Усі.

Валерій ПРИГОРНИЦЬКИЙ, газета «Український футбол»