Володимир КОВАЛЮК: «У таких матчах ніколи не знаєш, хто переможе»

— Володимире Васильовичу, у п’ятницю на НСК «Олімпійський» очікується найбільша глядацька аудиторія в сезоні…

— Бо всі прекрасно розуміють, хто грає! У кожній країні є своє футбольне дербі: «Реал» — «Барселона» в Іспанії, «Ювентус» — «Мілан» в Італії, «Баварія» — «Боруссія» Дортмунд у Німеччині. А в Україні таке дербі — протистояння «Динамо» і «Шахтаря». Я й не сумнівався, що буде багато глядачів.

 

— Давайте оглянемо ігрові лінії. Про кіперів. Коваль, повернувшись у стартовий склад, іще не пропускав, П’ятов тримає планку стабільності.

— Андрій — уже кілька років майже безальтернативний у національній збірній, він залишається найсильнішим українським воротарем, не зважаючи на періодичні помилки. Максимові, вважаю, ще треба доводити своє місце в основі клубу.

 

— Про захист. Перейшовши на схему 1+3+4+3, кияни в кожній зустрічі випускають одну й ту ж трійку захисників (Пантич, Віда, Кадар) і «бровочників» (Морозюк, Антунеш), у донеччан не змінюються фланги (Срна, Ісмаїлі), проте в центрі Фонсека постійно проводить ротацію, ставлячи Ракицького, Кучера, Ордеця і Кривцова.

— Розумієте, коли є серйозний запас очок, можна експериментувати й проводити ротацію. Чим і займається португальський наставник: він уже думає про майбутній сезон, перевіряє тих, на кого зможе розраховувати наступного сезону. І, до речі, для футболу України це позитив, бо всі четверо донецьких центрбеків — кандидати до національної збірної. Щодо киян, то тут стабільність складу радує, бо більшу частину нинішнього сезону її не було.

 

— Про півзахист. У «Шахтаря» це — мотор і головна рушійна сила команди, в «Динамо», з переходом на нову тактичну схему, змінилась як кількість хавбеків, так і їхній кадровий склад.

— Справді: чудовий сезон проводить Марлос, повернулися до хорошої форми Бернард і Тайсон. Радує, що розкрився Гармаш, який тепер не центральний півзахисник, а фланговий форвард. Але тільки час покаже, чи стане він таким же лідером киян, як, наприклад, Ярмоленко.

 

— Про напад. У столичних продовжує розкриватися Бєсєдін, два форварди донеччан — Бланко-Лещук і Феррейра — відзначаються великою корисністю, втім, мало забивають.

— Мені подобається Бєсєдін: прогресує швидкими темпами, часто відзначається голами. Тут у кожної команди своя специфіка. З одного боку, якщо ти ставиш одного центрфорварда, він обов’язково має бути результативним, із другого — можна вибудувати тактику, як у «Шахтаря», коли відносну нерезультативність центрального нападника компенсує півзахист, наприклад, вінгери.

 

— Чи не вперше за кілька років як «Динамо», так і «Шахтар» підходять до очної зустрічі майже без кадрових втрат…

— Добре, що всі футболісти, і там, і там, в оптимальній формі. Обом наставникам треба буде добре подумати над тим, кого поставити в основу.

 

— Погоджуєтеся з думкою, що цього разу «українське класичне» не має помітного турнірного значення, тому обидва колективи мають зіграти «на глядача»?

— Насправді всі команди завжди хочуть грати для глядачів! Футбол — це ж насамперед шоу. І я переконаний: якби «Динамо» та «Шахтар» посідали в таблиці останнє й передостаннє місця, вони з усіх сил боролись би за перемогу в очній зустрічі. Це ж, повторюю, наше дербі. У таких матчах ніколи не знаєш, хто переможе.