Владимир КОСТЕВИЧ: «Карпаты стали моей семьей»

Вперше у зелено-білій футболці Володимир Костевич з’явився в елітному дивізіоні ще у 19-річному віці. За час, що минув відбулося багато змін – вихованець клубної академії не просто виборов місце в основі, а й став незамінним гравцем, без якого важко уявити стартовий склад львівської команди. Костевич неодноразово змінював позиції на полі, але завжди залишався дуже важливим елементом у тактичних побудовах тренерів.

Однак у кар’єрі 24-річного футболіста настає новий етап. У своєму прощальному інтерв’ю Володимир підбив підсумки своєї «карпатівської епохи».

– Зараз я перебуваю у Познані, де вже пройшов медогляд і щойно підписав контракт на чотири роки з місцевим «Лехом», – розповів Костевич.

– Як довго ти роздумував над пропозицією «Леха»?
– Розмови про зацікавленість польської сторони у моїх послугах тривали протягом півтора року. Клуби між собою вели перемовини, у мене також був час, щоб визначитися зі своїм майбутнім і зважити всі моменти щодо зміни клубу. Врешті-решт я вирішив залишити «Карпати». Важливу роль у цьому трансфері відіграв мій агент Костянтин Нестеренко.

– Наскільки важким було для тебе це рішення?
– Я розумів, що мені потрібен новий виклик. Тим більше, що «Лех» є одним з грандів польського футболу. Це хороший варіант для мене. Я радий, що все склалося саме так. З іншої сторони, мені сумно залишати Львів. «Карпати» стали моєю сім’єю. Вони назавжди залишаться в моєму серці.

– Хто був головним твоїм порадником під час прийняття цього рішення?
– Я спілкувався і хотів дізнатися позицію своїх партнерів, тренерів, також тих гравців, з якими свого часу виступав у одній команді. Всі сходилися на думці, що настав час змін і мені варто переходити в «Лех». Мені потрібно розширювати зону свого комфорту.

– Ти є вихованцем «Карпат» і віддав не один рік цьому клубу...
– У зелено-білій футболці я з восьмого класу. В «Карпатах» я провів більшу половину свого життя (сміється).

– За цей час відбулося багато подій і ти, мабуть, маєш не один приємний спогад. Про що згадуєш насамперед?
– У мене багато хороших спогадів. Перш за все, це мій дебют, який вийшов не найкращим, але дуже пам’ятним. Згадую перші поєдинки на позиції лівого захисника, свої голи, наші перемоги... Я завжди пам’ятатиму про «Карпати». Хотів би подякувати Петру Петровичу Димінському. Він завжди дуже добре ставився до мене, допомагав усім, чим міг. І у цьому трансфері також пішов мені на зустріч, зробив все для того, щоб я прогресував. Тому хочу подякувати йому за все це.

– Чи встиг ти попрощатися з партнерами по команді?
– Ще не мав можливості цього зробити. Обов’язково напишу всім і подякую. Я залишаюся у Польщі, а через тиждень «Лех» вирушає на збори в Кіпр. Принагідно хотів би адресувати слова вдячності вболівальникам «Карпат». Вони двічі визнавали мене кращим гравцем року і я отримував «Зірку Карпат». Мені приємно і я вдячний всім, хто мене підтримував. Дякую також тим, хто критикував мене, адже це допомагало мені зростати. Львів – це моє рідне місто, я завжди любитиму все, що з ним пов’язано.