Виктор СКРИПНИК: «Хочу наслаждаться жизнью и тренировать»

Головний тренер німецького «Вердера» Віктор Скрипник розповів про свою кар'єру у Бундеслізі, поділився думками про український футбол, порівняв Реброва з Блохіним, а також розкрив секрет щасливого життя

Віктор Скрипник запам'ятався українцям матчами за національну збірну, а також кар'єрою у складі бременського «Вердера». У Німеччині Скрипник грав з 1996 року. Українець завершив кар'єру футболіста у 2004 році і відразу почав працювати тренером у клубній структурі «Вердера».

У жовтні 2014 року Віктор Скрипник став головним тренером бременців. Колишнього головного тренера «Вердера» Робіна Дутта відправили у відставку через незадовільні результати.

Скрипник очолив «Вердер» тоді, коли команда знаходилася у зоні вильоту, посідаючи 18 сходинку в Бундеслізі. Під його керівництвом команда почала перемагати і покинула небезпечну зону. Зараз «Вердер» знаходиться на 14 сходинці, а Україна продовжує стежити і вболівати за свого 45-річного земляка.

- Вікторе Анатолійовичу, Ви вже більше 17 років працюєте у структурі «Вердера». Як ви йшли до того, щоб очолити команду Бундесліги?
- Коли в мене завершувалася футбольна кар'єра у «Вердері», мені запропонували попрацювати тренером у клубній структурі. Я погодився. У клубі дивляться за розвитком тренера, а потім вже пропонують продовжувати контракт. Також є і кар'єрне зростання. Щоразу ти тренуєш нові команди у структурі клубу, наприклад 10 річних, а потім вже 15 річних футболістів. Так потроху я і став головним тренером клубу.
 
- У Німеччині взагалі тренеру-іноземцю набагато складніше пробитися, ніж німцю? 
- Це логічно. У країні місцевим довіряють більше, ніж іноземцям. Якщо зараз подивитися на Німеччину, то лише 7-8 команд тренують іноземці - австрійці, швейцарці.
 
- Яку мету перед Вами поставило керівніцтво «Вердера» на цей сезон? 
- Було б неправильно говорити про якісь цілі, бо я приймав команду на останньому місці в Бундеслізі. Звичайно, головна мета - залишитися у вищому дивізіоні. Жодного секрету в цьому немає.
 
- У Німеччині свого часу було достатньо українських гравців. Зараз у «Байері» та «Штуттгарті» виступають Владлен Юрченко та Борис Тащі. Ви спостерігали за цими гравцями? Чи є у них майбутнє в Німеччині? 
- Я не знаю цих гравців, не стежив за ними. Я бачив Юрченка лише один раз, коли юнацька збірна Україна грала проти Німеччини і програла 0:3. Тоді я дивився на загальний малюнок гри, а не стежив за конкретними гравцями. Про перспективи казати не можу, бо я не їхній тренер. Можу побажати гравцям лише удачі, щоб вони змогли проявити себе у Німеччині. Все залежить від них
 
- З Вами підписали контракт до 2017 року. Ви вже думаєте про оновлення складу, чи спробуєте досягати результату з нинішніми гравцями «Вердера»? 
- Будь-яка команда, коли є можливість, хоче стати кращою. «Вердер» не є виключенням. Мюнхенська «Баварія», наприклад, не дивлячись на те, що у них всі гравці є зірками, також підсилює свій склад. Вони купують гравців за 20-30 млн. «Вердер» зараз не може собі такого дозволити. Ми хочемо підсилити склад. Вдасться нам це зробити, чи ні, - покаже лише час. Гравці, яких ми хочемо запросити, існують, але зараз тільки на папері.
 
- В Україні, коли команда демонструє невдалий результат, починають відразу шукати якісь фінансові негаразди. У цьому році в Німеччині дортмундська «Борусія» та «Вердер» не тішать результатами. Причина також у фінансах? 
- Я не думаю, що у «Борусії» (останнє місце) існують фінансові проблеми. Команда постійно грає у Лізі чемпіонів, завжди веде боротьбу за лідерство у Бундеслізі, купує дорогих гравців. У цьому футбол і чудовий. Гравці не можуть нічого зробити, якщо вони, наприклад, не готові фізично, чи морально, грати у декількох турнірах. Також вибивають з колії травми та дискваліфікації. У Німеччині не буває такого, як в Україні - немає команд, які ти можеш легко перемогти, або матчів, де ти можеш фінансово простимулювати суперника.
 
У «Вердері» є деякі причини, які призвели до наших сьогоднішніх результатів (14 місце). Наприклад, невдалі трансфери у минулому. У нас немає такого спонсора, який просто так дасть гроші на великий трансфер. «Вердер» завжди відрізнявся від інших тим, що ростив гравців та продавав їх у інші клуби.

- А є команди в Бундеслізі у яких існують фінансові проблеми? 
- Я цього не знаю. Ми граємо у футбол. Стадіони забиті на кожному матчі. У «Вердера» є певні негаразди, а чи існують вони у інших сказати не можу.
 
- Ви отримали Про-диплом у 2007 році. Чи були у Вас пропозиції від українських команд чи національних збірних команд? 
- Були, але не конкретні. Якщо подивитися на роботу тренера юнацької збірної України, для цього мені потрібно постійно жити у Києві, знімати квартиру. А зарплата тренера юнацької збірної та оренда квартири у Києві - це не дуже сумісні речі. У збірних працюють ті тренери, які проживають у столиці. Так само і вся ФФУ в нас складається з колишніх гравців «Динамо», або тих персон, які проживають у Києві. Я впевнений, що в Україні дуже багато спеціалістів, які могли б допомогти вітчизняному футболу своїми знаннями. Сподіваюся, що останні події в країні допоможуть все змінити у кращу сторону.
 
- А стежите за чемпіонатом України та грою наших клубів в єврокубках? 
- Звичайно, коли є час, я стежу за українськими клубами. Якщо говорити про «Динамо», видно, що іноземні футболісти почали розуміти тренера і грають за свою команду. Коли іноземний гравець виходить на гру, робить все для результату, відразу зрозуміло, що він поважає команду та тренера. Всі ці слова «не може», «не хоче», лише демонструють неповагу футболіста до головного тренера команди. Якщо не може - вижени. У Сергія Реброва все виходить. Футболісти грають за честь клубу. У Реброва зараз краще виходить у цьому плані, ніж у колишнього тренера (Олега Блохіна).
 
- Яка Ваша головна футбольна мета в житті? 
- В мене немає мети. Я хочу насолоджуватися життям і робити те, що я люблю і вмію - тренувати. Що робити, якщо ставити якісь цілі, а потім вони не виходять? У житті потрібно цінувати те, що маєш. Я насолоджуюсь тим, що я маю.

Espreso.tv